Стресогенні чинники в житті молоді України

Проведене дослідження є корисними у руслі розвитку здорового способу життя сучасної молоді. Метою дослідження є з’ясування стресогенних чинників сучасної української молоді що навчається і працює та визначення основних засобів їх опанування, місця серед них тютюну, алкоголю, наркотиків.

Аналіз результатів дослідження

Щодо загальної оцінки українською молоддю стресового тиску середовища, в якому вона проживає показовими є наступні дані: більше половини молоді (51,4 %) вважає, що перебуває у стресогенному середовищі. Дівчата (53,4 %) відчувають його тиск дещо сильніше (на 4 %) ніж юнаки.

Якщо брати до уваги соціальний стан, то можна бачити, що значною мірою від стресів потерпає студентська і працююча молодь, яка у більш занурена у соціальний контекст життя. Хоча і учні шкіл та професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) також у половині випадків оцінюють своє повсякденне середовище як дискомфортне, навіть жорстоке.

Таблиця № 1

Судження

Учні з/о шкіл

Учні ПТНЗ

Студенти

Працююча молодь

Соціальне середовище, в якому я живу, надмірно стресогенне й жорстоке

44,3

47,3

55,9

52,4

 

Чинники стресу

Для визначення основних чинників, які спричиняють у молоді стресові стани та розподілу їх значимості було запропоновано варіанти відповіді на наступні питання.

Таблиця № 2

Розподіл відповідей на запитання «Що, на Вашу думку, здатне спричиняти стрес?» залежно від статі:

Відповіді

чоловіки

жінки

Загалом по вибірці

Негаразди в сім’ї

58,8

69,9

64,4

Погана ситуація на роботі (в інституті, в школі)

48,3

53,2

50,8

Сіра буденність (щоденні неприємні дрібниці)

29.5

32,8

31,2

Економічні проблеми

28,8

27,7

28,2

Відсутність друзів

24,8

28,6

26,7

Соціальні негаразди

25,7

23,5

24,6

Нестабільна політична ситуація в країні

7,8

7,6

7,7

«агресивні» ЗМІ (телебачення, Інтернет)

6,0

6,3

6,2

Важко відповісти

13,3

7,8

10,5

*Примітка. Кількість відсотків перевищує 100, тому що респонденти мали можливість обирати більше однієї відповіді.

 

Якщо поділити ці стресогенні чинники на такі, які відносяться до найближчого оточення і зовнішнього оточення, то виявляється значне переважання щодо дошкульності чинників найближчого оточення - це стосунки в сім’ї, взаємовідносини в навчанні, праці, повсякденні негаразди та відсутність друзів. Серед зовнішніх чинників стресу значними є економічні та соціальні проблеми, і в найменшій мірі – це нестабільність політичної ситуації. Слід зазначити, дівчата більш гостріше сприймають стресогенність чинників найближчого оточення ніж юнаки, особливо це стосується стосунків у сім’ї. Різниця між ними тут сягає 11,1 % на користь чутливості дівчат. Порівняння сприйняття стресогенності цих чинників у залежності від соціального стану переконують, що найбільш гостро родинні негаразди сприймають студенти і учні шкіл. Проблемна ситуація на роботі і навчанні теж в більшій мірі турбує студентів і учнів шкіл. Відсутність друзів особливо дошкульна для учнів шкіл. Із зовнішніх чинників помітна вразливість економічних проблем для працюючої молоді.

Прояви стресових станів.

На відкрите запитання «Нині досить часто вживається поняття «стрес». Який зміст вкладаєте в це поняття особисто Ви?» відповіли 75,4 % опитаних, що є показником поширеності стресових явищ у сучасному молодіжному середовищі і важливості для них цієї теми. На думку респондентів найпоширенішими психічними станами, в яких опиняється молодь під впливом стресогенних чинників, є такі.

Збуджені, агресивні стани:

·          напруженість, перенапруження - властива більше жінкам, ніж чоловікам, поширені в основному серед працюючої молоді та студентів;

·          істерія, знервованість - однаково поширена серед представників обох статей, але у жінок - переважно серед студенток та школярок, а у чоловіків - серед працюючих;

·          негативна збудженість, схвильованість - в цьому стані перебуває вдвічі більше жінок, ніж чоловіків, в основному працюючих;

·          роздратованість - властива респондентам обох статей однаково, в першу чергу працюючим та студентам.

Пригнічені, шокові та депресивні стани:

·          апатія, пригніченість, байдужість - властиві переважно працюючим жінкам та студенткам;

·          шок - зустрічається в основному серед працюючої молоді, більше серед чоловіків;

·          депресія, пригніченість - вдвічі частіше властива жінкам, причому усіх соціальних груп, крім учениць профтехучилищ;

·          розпач, приреченість, відчуття безвиході - властиві головним чином працюючій молоді, переважно жінкам.

Відзначено також стани розгубленості, тривоги, паніки, неспокою.

Копінг-стратегії.

В анкеті було сформульовано відкрите питання: «Чи знаєте Ви, що робити в разі виникнення стресового стану?» Отримано 1005 відповідей. Позитивно відповіли 49,5 % опитаних. До найпоширеніших і ефективних способів опанування стресового стану - копінг-стратегій молоді люди відносять наступні.

Когнітивні:

·          зрозуміти причини стресу, визначити суть цього стану, все обдумати, «розкласти все по поличках»;

·          тверезо оцінити проблему, осмислити ситуацію і своє ставлення до неї, знайти раціональне вирішення, подивитися на ситуацію збоку і самостійно її подолати.

Емоційні:

·          намагатися заспокоїтися, опанувати себе, взяти в руки, не панікувати;

·          налаштуватися на позитив, перевести стресовий стан (настрій) в позитивне русло, згадати щось приємне, думати про доброту.

Поведінкові:

·          не залишатися на самоті, поговорити про це з рідними, з другом (подругою), виговоритися за кавою, побільше спілкуватися, бути поруч з близькою людиною;

·          зайнятися корисним конкретним ділом, поринути в роботу, зробити щось приємне людям і собі;

·          змінити обстановку, тимчасово змінити діяльність, переключитися на іншу.

      Застосування заспокійливих речовин: вжити щось заспокійливе (валер'яни, м'ятний чай, таблетки, т.п.). Крім того виявлено 6 відповідей на подане вище відкрите те питання, які можна віднести до використання шкідливої для здоров’я речовини – алкоголю з метою опанування стресового стану: «піти в бар», «напитися», «випити спиртного», «випити гарячого вина», які свідчать про те, що незначна частина молоді вказала на свідоме використання алкоголю для психоемоційного заспокоєння.

Можливості для більш розгорнутого аналізу використання молоддю тютюну, алкоголю та наркотичних речовин у якості шкідливих для здоров я засобів опанування стресів містять дані наступних таблиць.

Таблиця № 3

Ставлення молоді до тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків

 

Позитивне

Наскільки позитивне, настільки й негативне

Негативне

Важко сказати

2006

Початок 2009

2006

2009

2006

2009

2006

2009

Паління

6,7

6,3

25,4

25,4

62,3

61,1

5,6

6,1

Вживання алкоголю

4,3

3,3

34,4

33,6

53,8

53,6

7,5

8,2

Вживання наркотиків

0,6

0,7

2,5

4,0

94,6

90,6

2,2

3,3

У відповідності із цими даними у 31,8 % молоді в тій чи іншій мірі позитивно ставиться до тютюнопаління, 36,9 % молоді – до вживання алкоголю і 4,7 % до наркотиків. Вказані вище речовини застосовуються головним чином для зміни психічних станів і як правило стресових.

Привертає увагу збільшення за останні 2 роки позитивного ставлення молоді до наркотиків на фоні зменшення позитивного ставлення до паління і вживання алкоголю. На 4% зменшилось негативне ставлення молоді до наркотиків і збільшилась кількість молоді, якій важко визначитись у своєму ставленні до наркотичних речовин.

Серед основних причин, через які, на думку більшості опитаних, деякі молоді люди починають зловживати алкогольними напоями, називають потребу опанування стресових станів та нейтралізації дошкульних стресогенних факторів. Про це свідчать наступні результати опитування.

Таблиця № 4.

Розподіл позитивних відповідей на запитання: „Як Ви вважаєте, чи є перелічене нижче причиною того, що деякі молоді люди зловживають спиртними напоями?(залежно від статі)

ВІДПОВІДІ:

Чоловіки

Жінки

Загалом по вибірці

 

2006

2008

2006

2008

2006

2008

Потреба розслабитися, відпочити, забути про проблеми

76,4

72,3

78,7

72,4

77,5

72,4

Бажання підняти настрій, підбадьоритися

74,7

67,1

75,2

67,9

75,0

67,5

Прагнення зробити спілкування більш веселим і невимушеним

69,0

66,7

67,7

64,4

68,3

65,5

Напружена атмосфера вдома: сімейні негаразди, сварки

50,3

52,4

56,8

55,5

53,5

54,0

Відсутність близьких і друзів, самотність

35,0

43,1

39,4

47,2

37,2

45,2

Складнощі у взаєминах з батьками

37,8

40,6

45,0

44,1

41,5

42,4

* Примітка. Кількість відсотків перевищує 100, тому що респонденти мали можливість обирати більше однієї відповіді.

            Серед можливих причин зловживання алкоголем - потреба розслабитись, слідом за нею - позбутися негативного настрою, скутості,а також напруженості, пов’язаної із сімейними негараздами.

Розподіл позитивних відповідей на це запитання дозволяє побачити, що потребу розслабитися, відпочити, забути про проблеми, вважають найбільш дошкульною студенти та учнів ПТНЗ. Бажання підняти настрій, підбадьоритися найбільш актуально також для студентів і учнів ПТНЗ. Прагнення зробити спілкування більш веселим і невимушеним значущими приблизно у рівній мірі вважають усі соціальні верстви молоді. При цьому, якщо за основними шкалами при порівнянні даних має місце певна динаміка (як незначне падіння відсотка значущості вживання алкоголю, так і незначний підйом), то стосовно відсутності близьких і друзів, самотності маємо значне зростання питомої ваги цього питання у відсотковому виразі по всіх категоріях. Це може свідчити про зростання відчуженості, дистанції молоді у стосунках з близькими і, відповідно, посилення переживання самотності. До цього слід додати, що за два роки майже на 4 % збільшилась кількість молоді, яка була у стані сп’яніння багато разів, також збільшилась кількість тих (майже не 3 %), хто був нетверезим кілька разів. Відповідно майже на 6 % зменшилась кількість, хто був нетверезим один раз. Тобто серед сучасної української молоді збільшується інтерес до вживання алкоголю як засобу опанування стресів шкідливим для власного здоров’я способом.

Загальну картину застосування шкідливих для здоров’я молоді речовин для опанування стресових станів ілюструють наступні таблиці щодо вживання ними наркотиків.

Таблиця № 5

Розподіл відповідей на запитання: „Чи доводилося Вам коли-небудь пробувати наркотики?” (залежно від статі)

ВІДПОВІДІ:

Чоловіки

Жінки

Загалом по вибірці

 

2006

2008

2006

2008

2006

2008

Так, багато разів

1,9

2,5

0,8

1,2

1,3

1,8

Так, кілька разів

10,6

14,6

4,6

6,0

7,5

10,2

Так, один раз

11,7

13,5

6,2

10,7

8,9

12,1

Ні, жодного разу

75,8

69,4

88,4

82,1

82,3

75,9

Зростає кількість молоді, яка систематично (багато разів) вживає наркотики і в тій же мірі зростає число експериментаторів, які засвідчили епізодичне вживання наркотичних речовин (кілька разів). Це говорить про те, що певна частина молоді має потребу у такий кардинальний спосіб змінювати свій психічний стан і таким чином позбутись впливу стресогенних чинників.

Профілактична робота щодо протидії поширенню наркотиків у молодіжному середовищі не є ефективною і основні фактори, які спричиняють відтворення і розповсюдження наркоспоживання серед молоді, все ще продовжують діяти. При врахуванні соціального статусу, помітно, що лідерами у систематичному зловживанні наркотиків є учні ПТНЗ і працююча молодь. Вони ж є лідерами і у кількаразовому вживанню наркотиків.

Більш конкретну картину щодо думки молоді стосовно роли наркоспоживання у подоланні стресових станів у 2008 серед різних соціальних груп молоді надає наступна таблиця.

Таблиця № 6

Розподіл позитивних відповідей на запитання: „Як Ви вважаєте, чи є перелічене нижче причиною того, що деякі молоді люди вживають наркотики?” (залежно від соціального статусу)

Відповіді:

Учні з/о шкіл

Учні ПТНЗ

Студенти

Працююча молодь

2006

2008

2006

2008

2006

2008

2006

2008

Важко знайти взаєморозуміння з батьками, хочеться як-небудь втекти від усього

48,5

49,6

43,5

48,4

47,4

46,6

43,1

46,4

Наркотики допомагають розслабитися, відпочити, забути про проблеми

47,0

51,5

46,7

51,6

50,7

53,1

48,6

50,7

Наркотики допомагають підбадьоритися, набути робочого стану

34,5

33,2

28,1

35,1

32,3

36,0

32,8

34,2

Відсутність близьких і друзів, самотність

40,1

48,8

36,5

34,0

33,0

42,3

38,4

40,3

*Примітка. Кількість відсотків перевищує 100, тому що респонденти мали можливість обирати більш ніж одну відповідь

 

При аналізі відповідей на ці питання відповідно до соціального статусу молоді помітним є те, що у молодих людей за основними питаннями є приблизно однаковою з виключенням питання про відсутність близьких і друзів, самотність. Тут маємо лідерство учнів ЗОШ, причому відрив від найближчої групи студентів складає 6,5 %, а зростання кількості учнів ЗОШ, які обирають цю причину можливого вживання наркотиків порівняно з 2006 роком складає 8,7 %. Привертає увагу, значний приріст кількості молоді за 2 останні роки майже за всіма цими шкалам. Це є тривожною ознакою, яка може свідчити про свідоме зростання інтересу молоді до наркотичних речовин як до засобів опанування стресових ситуацій.

 

Висновки.

Встановлено, що найбільш значущими стресогенними чинниками найближчого оточення це стосунки в сім’ї, взаємовідносини в навчанні, праці, повсякденні негаразди та відсутність друзів. Серед зовнішніх чинників стресу значними за вагою є економічні та соціальні проблеми. При цьому дівчата помітно гостріше сприймають стресогенність чинників найближчого оточення, ніж юнаки, особливо якщо це стосується взаємин у сім’ї.

В цілому для опанування стресових станів молодь використовує когнітивні, емоційні і поведінкові копінг-стратегії, які відповідають стратегії здорового способу життя. На жаль, поряд з цим застосовуються такі шкідливі для здоров’я засоби опанування стресів, як тютюн, алкоголь та наркотичні речовини.

Так, 31,8 % молоді в тій чи іншій мірі позитивно ставилася до тютюнопаління, 36,9 % молоді – до вживання алкоголю і 4,7 % до наркотиків.

 Найвищий рейтинг серед можливих причин зловживання алкоголем має потреба розслабитись, слідом за нею йде потреба позбутися негативного настрою, скутості, вимушеності, напруженості, пов’язаної із сімейними негараздами. Думка про те, що вживання наркотиків, допомагає опанувати складні психологічні ситуації притаманна майже половині респондентів

Комментарии (0)

Ваш комментарий может быть первым.

оставить комментарий

CAPTCHA