Опитування такого ґатунку було проведено вперше за останні 10 років компанією GfK Ukraine на замовлення «Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні» - спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН в Україні.
«Проблема насильства в сім’ї є однією з найактуальніших для українського суспільства, про що засвідчили результати нашого опитування. Ми маємо надію, що ці результати привернуть увагу урядовців, ЗМІ, широкого кола громадськості до даної проблеми та допоможуть виробити ефективні інструменти протидії цьому ганебному явищу», - заявила Рікарда Рігер, Директор Представництва Програми розвитку ООН в Україні під час презентації результатів дослідження.
Лаура Гараняні, Керівник Управління програм допомоги в Україні/ Координатор з питань співпраці Представництва Європейського Союзу в Україні, зазначила, що для Європейського Союзу дуже важливо, щоб держави-партнери взяли на себе зобов’язання із попередження та протидії насильству проти жінок та дітей.
«Я впевнена, що фінансова підтримка, надана ЄС для програм захисту жінок і дітей, надасть підтримку Уряду у розробці стратегій попередження насильства, стратегій захисту жертв на усіх рівнях (місцевому, регіональному та національному) та в усіх сферах життя. Я переконана, що це має стати завданням для політиків, державних службовців, представників громадянського суспільства та ЗМІ» - додала вона.
«Метою опитування було з’ясувати поширеність насильства в українських сім’ях, а також виявити ті верстви населення, які найбільше потерпають від цього явища, показати ставлення суспільства до такого виду насильства», - пояснила Інна Волосевич, старший менеджер з соціальних та політичних досліджень компанії GfK Ukraine.
Окремо було поставлено завдання з’ясувати ступінь довіри населення до установ, які надають допомогу у випадках насильства в сім’ї, зокрема, до органів внутрішніх справ, притулків, центрів соціальних служб, кризових центрів, лікарень, судів. Серед інших проблем, які вдалось виявити в ході опитування, слід виділити факти насильства щодо людей похилого віку, вдів/вдівців, інвалідів.
Насильство в сім’ї, незважаючи на те, чи є воно фізичним, економічним, сексуальним чи психологічним, є одним з найбільших порушень прав людини – права на життя та фізичну та психологічну недоторканість. Безпека та рівне ставлення до жінок, які є непорушними засадами прав людини, повинні стати основними умовами і мінімальними стандартами для всіх країн, зокрема для тих з них, які є або прагнуть стати гідними членами ЄС, - переконують експерти.
Насильство чоловіків щодо жінок завжди вважалось «приватною справою» сім’ї, до якої певним чином залучені жінки, і лише впродовж останніх 40 років про цю проблему говорять як про проблему цілого суспільства, оскільки насильство стосується не лише жінок, які стали жертвами, але й суспільства загалом. Це стосується і дітей, які також стають жертвами або свідками такого насильства.
Основними фактами, які стали відомими внаслідок проведення соціального дослідження стало те, що 44% населення України потерпали від насильства в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% зазнавали насильства у дитячому віці. А близько половини тих, хто зазнавав насильства в дитячому віці, стикалися з ним і в дорослому житті.
Крім того, експерти відзначили таке:
· Жінки частіше стикалися з насильством в сім’ї у дорослому віці (33% проти 23% чоловіків), а чоловіки – у дитячому (34% проти 27% жінок).
· 35% українців стикалися з психологічним насильством (найчастіше це постійне приниження та контролююча поведінка), 21% з фізичним (побиття, а також замикання, зв’язування, примушення стояти в нерухомому положенні), 17% - з економічним (примушення звітувати за кожну копійку, присвоєння обманним шляхом чи знищення майна), 1% - з сексуальним насильством (насильне примушення до статевого акту).
· Основною причиною різних ситуацій насильства більшість потерпілих називали стан алкогольного сп’яніння.
· Респонденти потерпали від психологічного, фізичного та економічного насильства найчастіше з боку батька або чоловіка, рідше з боку матері і ще рідше з боку дружини. Сексуальне насильство найчастіше коїли чоловіки по відношенню до своїх дружин.
· Близько 75% жертв різних видів насильства ні до кого не звертались по допомогу, решта переважно звертались до інших родичів.
· Лише 10% жертв фізичного насильства звертались по допомогу до органів внутрішніх справ. Серед усіх опитаних 47% населення вважає, що у випадку фізичного насильства слід звертатися до міліції і 45% довіряють міліції.
· 52% респондентів довіряють психологічним службам, 46% - громадським організаціям, що ведуть боротьбу з насильством та допомагають жертвам, 40% - державним соціальним службам, однак лише 1-2% жертв насильства в сім’ї зверталися до цих організацій.
· В 2009 році від домашнього насильства потерпали 7% українців. Частіше це мешканці Києва та північних регіонів країни, сіл, молоді люди до 30 років, без вищої освіти. Слід зазначити, що дослідження дає підстави говорити, що насильство однаково розповсюджене і в багатих і бідних сім’ях, але жертви насильства частіше не приносять основний дохід в сім’ю.
Дослідження проводилось впродовж листопада-грудня 2009 року за національно репрезентативною вибіркою. Було опитано 1800 респондентів у віці від 18 років і старше.
Разом з тим, в рамках дослідження було проведено контент-аналіз засобів масової інформації щодо наявності інформації про насильство в сім’ї та здійснено опитування провідних українських експертів.
Повна презентація всіх результатів опитування тут.
Остаточні дані дослідження та аналіз використовуватимуться під час розробки рекомендацій для покращення національної системи запобігання та реагування на випадки домашнього насильства.
Про Проект: «Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні» є спільним проектом Європейського Союзу, Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та Програми розвитку ООН (ПРООН). Національним партнером з реалізації проекту є Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту. Загальною метою проекту є підтримка державних інституцій та громадянського суспільства у забезпеченні ґендерної рівності в Україні. Проект триває з 2008 до 2011 року.
З метою отримання додаткової інформації та коментарів, будь-ласка, звертайтеся до Михайла Корюкалова, спеціаліста «Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні», за тел. (044) 569 40 75, або e-mail: mikhail.koryukalov@undp.org
Комментарии (0)
Ваш комментарий может быть первым.
оставить комментарий